Зимова тиша. Незвичайна, ніжна...
Там, за вікном, казкова благодать.
Укрила землю ковдра білосніжна,
Притрушені сніжком, дерева сплять.
Берізонько, сестричко, чарівнице!
Спокійно,люба, спи аж до весни.
Мабуть, солодкий сон тобі вже сниться
про спів пташок у розвидень ясний...
А сніг іде. Летять сніжинки з неба.
Чаклує скрізь господарка-зима.
Їй річечку іще прикрити треба,
Бо знов тріщить мороз, тепла ж нема...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=230932
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.12.2010
автор: Valentyna Kovalenko