Мандарини та тепле покривало... ось все, що цікаво їй.... а ще.. ще солодощi й... й вiн... та це майже одне й те саме.. вiн тривожить її серце.., хвилює душу.., не йде з думок.. та йому байдуже.. вiн не кохає.. серце плаче..боляче..тяжко..не зрозумiло... навіщо?.. що далі?.. як бути?.. гірко.. рожеві мрії зникли.. як той ранковий туман.. розвіялись.. не залишилося й сліду... лише рани... глибокі.. безглузді.. болючі... серце знову плаче, плаче кривавими від болю слізьми... залишилась реальність.. залізна клітка... не втекти, нікуди не подітись.. лише один вихід... туди.. в небо.. до зірок.. до блакитних хмар.. на волю...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=230956
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.12.2010
автор: Odinokaya