Люблю теплий ранок, щоб трішки з морозом..,
Що тіло все сковує наче гіпнозом.
Води теплий плескіт у душі щоднини
І сміх..,щоб горою..,та ще й щохвилини...
Вдихаю щоранку я запах кавовий,
Наскільки нестримний, наскільки ж бадьорий...
А ще аромат як ванільний відчую...
Здається, то щастя я жадно смакую.
І зір вечорових сіяння безкрає
Мене зачаровує, ніжно вбиває.
Без тями закохана в світ цей казковий!
Такий божевільний, такий кольоровий...
Легкий шепіт ночі у вікна все б'ється.
Приємна й нестримна тут музика ллється.
Багаття з каміну манить і чарує.
А гроно з бокалу п'янить і хвилює.
І скинувши в тиші усі свої маски,
Так хочеться щастя, хочеться ласки...
Люблю, як мені ти шепочеш "малышка"...
І кажеш, що я "непрочитана книжка".
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=230979
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.12.2010
автор: НАТАЛЬКА