Віддалася поривам вітру
І щастя проросло в мені.
Я рвалася назустріч світу,
Співаючи безрадісні пісні.
Чого хотіла? Чого вчилась?
Я пам`ятатиму навік,
Де вись брала, а де корилась.
Навчання - благо, а не гріх.
Життя плило, я йшла до волі,
Жадаючи свободи для людей!
Не було правди..! Щирість долі
Втекла від згублених очей...
Я так хотіла! І так хочу...
Хоч іскру вкласти в блудний світ,
Спитати доленьку пророчу:
Чи зможу я? Чи стане сил?
Чи я поет, чи серця мова
Так кров`ю лиється за всіх
Чи стану майстром колись слова?
Чи впаду терню й сльозам вслід..?
Я йду вперед, живу і жду
Отого відклику у долі.
Я плачу, падаю і йду -
Іду вперед, вперед до волі!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=231135
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 25.12.2010
автор: Галина Кудринська