Вже другий сніг – його сніжинки
в легенькі ситці землю стелять.
Ще зранку дощ, холодний взимку,
здавалось все немов пустеля.
Тепер красиве все і біле -
Та знову тане, знову зникне.
Чомусь зима ця запізніла -
Коли ж святковістю проникне.
Природо! Зимо! Годі смутку!
Який же Новий рік без снігу!
Коли ідуть сніжинки хутко,
ти збережи їх на потіху!
26.12.2010
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=231303
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 26.12.2010
автор: Андрій Гагін