Дихай, Лялю, дихай! Ти ж так просила неспокою.
Дихай, Лялю! Ти ж не любиш простих завдань.
Ти ж така ілюзорна, з усіх боків заримована.
Ось маєш поле бою! Ні рими тобі, ні пера!
Смійся, Лялю, смійся! Хто навчить тебе програвати?
Смійся, Лялю! Може, більше й не буде змоги?
Ти не хочеш піддослідним кроликом? Кажеш, горда?
Перестань "проти всіх". Або хоч взагалі перестань.
Дихай, Лялю! Дякуй Богу, ніхто не чує...
Пізно після падіння махати уламками крил.
Годі шукати винних. Небо - остання інстанція.
Ось тобі запальничка. Тільки вірші не пали.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=231402
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.12.2010
автор: Ляля Бо