Була вже темна ніч, зорі світили ясно-ясно, віщуючи сонячний день. Вона не могла стулити очей тому, що думала про нього, про те, як сказати йому про свої почуття. Багато різних думок приходило в голову, та жодна була не та...
Тільки зовсім недавно вона збагнула, що кохає його більше всього на світі, готова піти за ним на край неба і насолоджуватися прекрасним сходом сонця, дарувати йому ніч і день, цілувати його солодкі вуста і мріяти...мріяти...мріяти...
Він мабуть не знає цього...не підозрює.
Писала йому смс, стерала, знову трепетно набирала літери і знову стерала. Не наважувалася відкрити душу навіть перед ним- єдиним у цілому світі !
Це все кохання – таке приємне і, водночас, таке...
16.07.2010
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=231548
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.12.2010
автор: Ольга Піскун