Налий ліке́ру нудного з соломкою,
Що тягнеться, як ця пуста розмова:
-Прекрасна панно, я не дам вам спокою.
-Будь ласка, пане, я давно готова.
Налий ліке́ру, бо так гірко в голосі,
Щось в горлі поривається заплакати.
-Ви найгарніше, що зімною сталося
-А з вами так цікаво побалакати.
Налий ліке́ру… посмішка пластмасова
І пальці по столі, неначе бубони .
Словами розкидаємось-прикрасами -
Чиєсь життя так непомітно губимо.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=231712
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.12.2010
автор: Журавка