Що ж таке? Що з Вкраїною стало?. . (сонет другий, продовження)

.......................
Що    ж    таке?    Що    з    Вкраїною    стало?
Чом    реве    та    гуркоче    вона?
Наче    все,    що    було    то    зосталось,
Ті    ж    одвічні    ліси    і    поля.
Ось    стоять    повнозерні    пшениці,
На    ланах    колосяться    жита,
Трактори    борозняться    в    стернищах,
Наче,    зріється    праця    в    руках?
А    можливо    не    все    так    погано?
Все    придумано    й    сниться    мені?
Спокусила    мене    лиш    омана,
Про    пониклі    бори    та    гаї?
Про    ріденькі    жита    та    пшениці,
Сум,    зневіру    і    сльози    в    очах?
І    хлібів    потускнілі    обличчя,
Може    в    дійсності    все    це    не    так?    
Але    ж    чом    так    реве    та    гуркоче?
Розриває    так    груди    мої,    
І    кричить:    “    Відкрий    істині    очі!”,
Не    згубись    в    лицемірній    імлі,
Лише    віра,    любов    і    повага,
Будять    радість    у    праці    твоїй,
А    не    заздрість,    брехня    і    зневага,
Що    колосяться    скрізь    де    не    кинь.
Лицемірно    укриті    багатством,
Яке    наче    твоє    й    не    твоє,
Ледь    помітним    та    істинним    рабством,
Зеленіє    ,    квітує    й    росте.

Десь    глибоко,    як    в    синьому    морі,
Загубилася    правда    оця.
Лише    тиха    молитва    як    сповідь,
З    душі    лине    наказом    Отця:
Не    кремсайте    не    рвіть    між    собою,
Не    зривайте    з    обличчя    її,
Спільну    віру    і    працю,    і    долю,
Не    тягніть    у    закутки    свої.
Не    марнуйте    життя    свого    даром,
Бо    зірветься    ще    більшим    гріхом,
І    не    тільки    гріхом,    а    й    пожаром,
Захистить    дану    Богом    любов.
Спепелить,    черстві    вкрадені    душі,
Лицемірство,    оману    й    брехню,
І    відродить    одну    на    всіх    віру,
Долю,    вдачу    і    спільну    мету.

Що    ж    таке?    Що    з    Вкраїною    стало?..

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=231718
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 28.12.2010
автор: Сергій Кріпак*