Заборони, капкани і спроби...
Нерозуміння, щастя та гріх...
Все до купи зберу, все у собі.
У безвихідь зірвався твій сміх...
Так стискалось у грудях щоночі
Від болю, що пройшов між нами.
Закривались і важчали очі
Від поглядів злих, що ніжність ховали.
Забобони, страхи, вільне небо...
Намагання, закоханість... Лід...
Рука в руці. Більшого не треба,
Та це невірний шаховий хід...
"Шах",-я захистивсь гнідим своїм конем.
Жах зблиснув на лиці твоєму...
"Мат",-я вмер відверто разом з королем,
Хоч ти не вбила в серці королеву...
Мить та всі фігурки лежать долі, -
Помахом руки злетіли... вниз.
А ти ж бо мені віриш... Ще досі...
А я собі - ні... І ти не корись...
Згадались всі миті, весь отой ти...
Я не в силі завершити вірш.
Мені хотілося б просто могти...
Мовчати так, як і ти мовчиш...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=231902
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.12.2010
автор: never_L8