Життя не бачиш
Як моря берег.
Пройти неначе
Налити келих.
Закрились двері,
А я надворі.
Безмежний берег
На синім морі.
Нема ніде
Кінця і краю,
А він іде,
Куди незнаю.
І я по нім
Іду далеко.
До сотні зим
Іти не легко.
І кожен день
Нова місцина,
І кожен день
Нова людина,
До сотні зим
Прожити важко,
А пляжом тим,
Так само тяжко.
Життя не бачиш
Як моря берег,
Пройти неначе,
Як випить келих.
Назад не можна,
Стояти теж.
Дорога кожна
Іде без меж.
Дорога кожна -
Це новий шлях.
Обрати можна
Один лиш дах.
Назад ніяк,
Бо це минуле,
Отож відтак,
Іду, прямую...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=231904
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 29.12.2010
автор: Андрій Овод