Я буду йти дорогою своєю,
Прийду до тебе і піду,
Не бачив я краси тієї,
Без неї я, мабуть, умру.
Незнаю я, що відбулося,
Незнаю... серденько болить,
Піду до неї й посміхнуся,
ЇЇ побачу у ту мить.
Вона вже спить. Вона прекрасна!
Вона - краси чудовий спів.
Відчув я зразу тую ласку,
Побачив наче оту казку,
Її уяву... і зомлів.
Я бачив сонце, небо, гори,
Краси безкрайнії простори,
Себе не бачив тільки там -
Заплакав я, живу я сам.
Ти сонце, що світить мені на дорозі,
Ти вітер, що ніжно ласкає мене.
Прийшов я до тебе, стою на порозі,
небачивши все, я бачу тебе.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=232071
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.12.2010
автор: Стеблина Максим