І знову зацікавило ніщо.
Занедбані, брудні щаблі маршрутки...
Сьогодні усвідомлення прийшло,
Що довговічне не буває хутко.
Сиджу, дивлюся і звертаю зір,
На недотепне ставлення до інших.
Здивований ущент, але повір,
Що інколи буває навіть гірше.
Валає плеєр, жуйка рве щелепи,
Ні музики, ні слів, не розуміння...
І дивиться фарбована дурепа
На скільки в тебе вистачить терпіння.
Мобілка, кожні п’ять хвилин дзвінок,
А суржик, хоч заклеюй рота скотчем
Не вихована молодь – нам урок…
Ми дивимось, ми терпимо, а хочем?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=232137
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 30.12.2010
автор: Віктор Нагорний