Постійні хороводи будного життя,
Постійний гуркіт тихого прозріння.
Ніщо не поведе містично нас до підбиття
Щоденних підсумків свого уміння.
Ми знову кидаєм себе у сон
Подвійних поглядів, незлічених стандартів
І бреше совість рвучко в унісон,
Шукаючи чогось нового для азарту.
Та щось живе у нас. А за вікном
Шукають волю тихії світанки
Ми вічно сунемось кудись чолом,
Щоби ще раз побачити чудові ранки.
30.12.2010 року Львів
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=232165
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 30.12.2010
автор: jaryj