В щедрий вечір засію селітрою в гранулах,
Не в знак штучних добрив,
Просто всім нам бракує духовного напалму,
Щоби змішати селітру з дизпаливом,
Підірвати в Новий Рік заряд амоналу.
І тоді (набравшись сил палаючої віри)
ми підриватимем покинуті квартири,
ми підемо на зустріч мріям,
снам;
Ми познімаємо ошийники
з ідентифікаційним кодом,
Спалимо паспорти к усім чортам.
Заблокуємо
номера-рахунки,
чудовим засобом
вогню
і бомб,
Нехай вмирає жадібність у банкоматах,
Нехай вмирає віртуальний "бог"!;
ми доливатимем аміак до хлору,
і так підемо шляхом каяття,
Очищуватимем молитвами води,
пірнатимем у чистоту буття;
Щоб на мертвому грунті,
Крізь тони асфальту,
Проростали дерев
життєдайні ростки,
Щоби Сонце блаження
нам нагадало
про життя в правді,
свободі,
любові,
добрі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=232171
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.12.2010
автор: C3H5(ONO2)3