Зима, надворі завірюха

Зима,  надворі  завірюха,
Мороз  щипає  ніс  і  вуха.
Рипить  сніжок  попід  ногами,
І  хтось  мете  сліди  за  нами...

За  розмальованим  віконцем
Лампадка  заміняє  сонце,
Сміх  дітвори,  вогонь  в  каміні,
Вуглі  іскрять  червоно-сині...

Надворі  скоро  потемніло,
До  снів  солодких  плине  діло
Загрались  дітлахи  веселі
Зимовий  спокій  у  оселі...

А  за  вікном  –  свавілля  пуху,
Сніжинки  тішаться  щодуху
У  білім  хутрі  мох  на  зрубах,
Ялинки  у  шикарних  шубах,

Заковані  річки  у  кригу,
Озера  у  барханах  снігу,
І  джерело  попід  садочком,
Ставки,  що  з’єднані  місточком...

Усіх  накрила  ковдра  сніжна,
Сховала  лагідна  і  ніжна
Простори,  що  мороз  окреслив,
Все  спить,  чекаючи  на  весну.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=232276
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 31.12.2010
автор: Віктор Нагорний