Мліє квітка в хаті на вікні,
Прим'ята поглядом, повік зав'яла.
Та бореться - її постава величава.
І дивиться на зорі чарівні.
Що дієтьтя в людській душі.
Коли їі невірная постава
Другу людину силою держала?
Не зрозуміть, не зрозуміть цього мені!
Невже їй байдуже за ту людину?
У пекло це ж пряма заява!
Осьтак держати до загину.
Труднощі для того, щоби їх долала,
А щоб потрапити на Божу ниву
Потрібно, щоби квітка розцвітала.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=232318
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.01.2011
автор: Ессай