Небо, як дно океану.
В хмарах як в мушлях
Ховаються зорі.
₪
Коли акації цвітуть. Довкола - спека.
Ти мимоволі згадуєш про сніг,
Коли на них біліє сніг…Зітхаєш, де ж весна ?
₪
Відмінностей десяток, або більше,
Помітить кожен – ... Камінь,... Квітка...
А хто хоча б одне щось спільне вгледіти зуміє ?
₪
Дощ і вітер забавляються з квітками.
Миє дощ, а вітер бруднить,
Те саме ми робимо із думками.
₪
Наші бажання, як сніжинки -
Підстав долоні – і злови одну.
Очі закрий і полічи : «Один, два , три….»
₪
Місяць сходить
Піщаними сходами
Осіннього листя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=232358
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.01.2011
автор: Ігор Сас