Пишу ім*я твоє
Мелодією скрипки
Страдіварі
Мінорно та мажорно
Водночас.
І музика хай лине
До душі твоєї,
Щоб чути було
Пісню скрипаля.
Як сумно й радісно,
Що нам даровано
Багато спільного обом,
Що струни скріплюють
Дивацький наш союз.
Навіщо ж свічкою
Читала я твоє ім*я?
Щоб чути той мінор-мажор
У скрипаля?
Пробач, та іншою
Не зможу бути,
Щоб збудувати
Інші принципи в собі.
А що союз між нами дасть -
Ніхто не скаже.
Проте, нехай життя вузли
На наших струнах
Не зав*яже.
Та іншими ми стати
Вже не здатні!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=232508
Рубрика: Білий вірш
дата надходження 02.01.2011
автор: Шабо