Нехай ім'я твоє святиться,
Зорею світить, не згаса.
А ти, судьби моєї птиця,
Злітай частіше в небеса.
Душею, намірами, вчинком
Ширяй подалі від боліт.
Твоє велике серце, жінко,
Не зрадить і не відболить.
І доки йдеш зі мною поряд -
Удвох усе нам до снаги!
І сяє дня сліпучий погляд,
Немов незаймані сніги.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=232553
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 02.01.2011
автор: Вячеслав Романовський