Через призму всіх думок,
Через біль і порожнечу
Я здійсню один лиш крок,
Що прирівняний до втечі.
Через стогін й сум’ятт́я,
Через сльози на щоках
Я відчую каяття,
Їх відгомін у віках.
Через війни та бої,
І атаки нездійсн́енні
Я узнаю, що живі –
Лише мною полонені.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=232829
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.01.2011
автор: Троянда Пустелі