А пам*ятаєш, доню, як в дитинстві
Губами лікувала твої рани,
Для мене - цілим світом ти була,
Для тебе не спала я довгими ночами.
Молила Боженьку, щоб добру долю дав,
Щоби минали всі тебе незгоди,
Щоб розум та здоров*я мала ти,
І в домі не було поганої погоди.
Щоби знайшла коханого собі
І з ним ділила навпіл свої біди,
Щоб як прийшов мені вже час іти,
Я знала, що в безпеці мої діти.
Не пам*ятаю мамо...
Другий день лежить убита,
Вже трупним запахом взялася, почорніли губи,
А хто кати? А хто її згубив?
Дочурка рідна та її обранець любий!
Так захотіли статку - все добро забули,
Злату любов, в якій не було зроду зради,
І лише тихо плаче за стіною
Мале дівча -внуча жаліє свою бабу.
P.S. http://www.bagnet.org/news/summaries/ukraine/2010-11-21/84389
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=233003
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.01.2011
автор: Ardoss