ти просто не знаєш силу мого почуття,
не розумієш ти на скільки все потужно!
і обіцявши не писати кохання маяття
я все одно пишу...пишу...хоч і не влучно,
хоч і не завжди вчасно, а хоча...
ти все одно не прочитаєш..нудно...
ти все одно не знаєш силу мого почуття...
не розумієш ти на скільки все потужно...
ти не цікавишся давно шо на душі,
не хочеш чути цих три вічних слова
ми дружим? вдень. ти дружиш і вночі...
а я вночі пишу...пишу...
про те що ти не знаєш, не готова
ти не готова ще до правди слів,
до справжнього, нажаль, ще не готова...
і не цікавишся давно що на дущі
не хочеш чути цих три вічних слова...
ти думаєш що я когось там...десь там...
шо ти мені давно вже не потрібна..
та все ж тобі я слова склав
тобі пишу, пишу
про те, що ні на кого не подібна
ти особлива. ти найкраща. мрія.
та я не твій, ти не моя...не рідна...
бо завжди знайдеться ще хтось там...десь там...
коли мені лиш ти одна потрібна...
30.12.2010 Львів
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=233051
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 05.01.2011
автор: Андрій Бутенко