Що є мистецтво? То лиш шлях -
У нотах, фарбах чи словах
Не більше правди, ніж в брехні.
А втім, потрібні і вони.
Мов шати, душу огортають
А все що в ній, в себе вбирають.
Рентген єства, узі думок,
І їм відомий кожен крок,
Всі миті радості й страждання,
І всі пригноблені бажання,
Яких цураєшся й не знаєш -
Від них нічого не сховаєш...
А милозвучність вдалих фраз,
Портрети профіль і анфас,
Реалістичність їх зображень,
Що нам лишає стільки вражень,
Вся переконливість сюжетів,
Чи філософський зміст сонетів,
Умілих рухів невловимість,
Правдива святість, часом хтивість,
Неперевершеність гармоній
Всіх ваших соло і симфоній,
Проворних звуків віртуозність -
То лиш надумана серьйозність.
Це не мистецтво. Це шляхи.
Майстерність тут плете вузли
І нас збиває з пантелику-
Мізерну думку за велику
Прийняти просто з вуст митця.
Чи втілено слова в життя? -
А хто спитає, коли вміло
І дуже влучно, зрозуміло
Їх сформульовано і вжито
Та атмосферою сповито,
Відповідно до звичних вимог
І стилю голосних промов.
Буває що й мале дитя
Все бачить краще мудреця.
На жаль, сказати так не вміє,
Тому ніхто не розуміє
І слів серьйозно не сприймає...
Загальна маса ж вимагає
Афористичності рядків
І твердості красивих слів.
Цитуєте ви Сартра, Ніцше,
А поцікавилися б ліпше
Контекстом, а не лиш думками,
Що їх знайшли поміж рядками.
За громовитість їх цитат,
Повірте, я, звичайно, рад.
Але як можете на віру
Сприймати все і без розбіру?
Вам впевненість чужого тону
Перевертає точку зору
(Якої, може, й не існує).
Та зараз нас не це турбує,
Я намагаюся сказати:
Мистецтву мало форму мати.
І суті золоте зерно
Ще треба щоб у ній було.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=233080
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 05.01.2011
автор: Костя Небокрай