Кохання перше, мов намисто,
Коли я з ним виходжу в місто
Воно зі мною поруч всюди,
Ним переповнилися груди.
Воно і в хаті, і надво'рі,
Яскраво світяться ним зорі.
Мій соловей в саду до рання
Пісні щебече про кохання.
То все було колись зі мною,
Та час пливе життя рікою,
Тепер виходячи у місто,
Не одягаю я намисто...
А як на вулиці зустріну
Чужу для мене вже людину,
Мерщій вертаюся до хати.
Невже могла його кохати?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=233397
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.01.2011
автор: Олександр Ковальчук