Із собою разом з півдня радо в серце брав
Синє-синє Чорне море, білий пароплав,
Шум прибою, крики чайок в сонячній імлі,
Запахи густі і гострі кримської землі.
Та прив'язаний до степу, тихої ріки,
До перелісків і луків балок і ярків.
Бо і дім і дим - все рідне із прадавніх літ,
Як вербичка біля ставу, між хатами - пліт.
А на морі справді гарно, та душа ось тут,
Де зустрінуть гостя мальви, соняхи ростуть,
Де всміхається небесно кручений панич
І когось шука щоночі невгамовний сич.
Звідси топчеться крилата стежечка в світи,
Тут мене, як рідна мати, обіймаєш ти...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=233436
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 07.01.2011
автор: Вячеслав Романовський