Тиша забарвлює ніч в нетривкий майжеколір.
Тим, хто горить, пламеніти на вістрі очей.
Ніби не я, непомітно, крізь маленький отвір
Мовчки дивлюсь на загибель невірних ідей.
Скільки блукань і доріг за вікном - час розкаже.
Поки є масло в лампадці - то є моя тінь.
Дротами дивні птахи, пофарбовані в сажу,
Ян катували під співи далекого Інь.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=233540
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.01.2011
автор: Quadro.Tony