КЛАСИЧНИЙ ТРИКУТНИК

Сподіватись  на  чудо  -  уже  не  резон,
Не  лишилось  від  спокою  й  сліду.
Поселивсь  під  вікном  на  короткий  сезон
Молодий  невгамовний  сусіда.

Мій  платан  все  зітхає  вже  кілька  ночей,
З  горя  свіжими  вкривсь  лишаями,
Бо  раніше  не  зводила  з  нього  очей,
А  тепер  зайнялась  солов`ями.

Не  даремно  залітний  співак-гастролер
Щебетав  до  нестями  до  ранку.
Серце  надвоє  рветься  моє  відтепер
Та  страждає  платан  до  світанку.

Ти  на  мене  не  гнівайся,  друже  старий,-
Будь  мудрішим  і  все  ще  минеться.
Лиш  вікно  моє  гілкою  щільно  закрий,  
Знову  доля  тобі  усміхнеться.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=233562
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.01.2011
автор: Галина_Литовченко