В мене від туги немає горя,
Не притаманні думки сумні.
Знайду хвилину, прийду до моря,
Бо рідним стало море мені.
Нехай вали, подолавши білі,
Ущент розіб`є Ведмідь-гора.
Піймаю в бризках морської хвилі
Я рідні краплі мого Дніпра.
Зійду на скелі, прибоєм рвані.
Там крізь вечірній тонкий туман
У кипариса стрункому стані
Я, мов тополі, побачу стан.
А скине ніч свою темну ризу,
Прийде світанку світла пора,
Спішу в диханні морського бризу
Відчути подих мого Дніпра.
В мене від туги немає горя,
Не притаманні думки сумні.
Знайду хвилину, прийду до моря,
Бо любим стало море мені.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=233566
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.01.2011
автор: Галина_Литовченко