... відкритий доступ до таємних снів-
абревіатура тисне на щирість подихом.
Велетні йдуть обережно,
але все одно відлякують перехожих зірками.
Коли маєш замість очей зірки
здається, що ти сліпий і можеш лише чути.
Можеш, але ніколи не слухаєш,
бо те, що стало марнотою ріже вухо.
Блиск перетворюється на запах літа
і жодна істота не любить цей сморід,як ти.
Брехливі слова пахнуть свіжим листям
і зрадами водночас...лише б не збожеволіти.
Коли ти не хочеш бути велетнем
навіть головна роль в мультфільмі не втішить.
Повз алеї повзуть дощові черв"яки
і пташині сім"ї чекають на поживу,
а ти просто велетень, який може всіх знищити.
Зруйнуй в мені усе найкраще і я стану собою,
льодяник часу буде танути в кишені
і аромат м"яти штовхатиме велетня до прірви.
Годинник зберігає відбитки твоїх пальців,
як моя шкіра...ці спогади вічні.
Вершкова байдужість і вже не треба поспішати,
вдягати улюблену сукню і фарбою нігті.
Вигоряю на сонці і стаю непомітною,
пальцем вздовж сторінки,
де причаїлось два сліпих велетня
ніби лише одна ніч до сплетіння наших рук.
Ще трохи і повіриш в моє існування...
зовсім трохи.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=233629
Рубрика: Верлібр
дата надходження 08.01.2011
автор: Biryuza