Привіт, вусатий!
Очка, намистини,
вологий ніс торкається руки,
і шовковиста біла кожушина
клубком пухнастим треться до щоки.
Цей теплий м"ячик , розімліле диво
ліниво “місить тісто” , мружить зір,
згортається в калачик воркотливо,
мій лагідний хижак, мій ніжний звір.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=233742
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.01.2011
автор: Адель Станіславська