у німоті твоїх долонь
заклякло небо
і падав одяг як вогонь
зламавши себе
горіли пристрастю вуста
відчувши спрагу
стікала по щоці сльоза
й долонь засмага…
ти в ніч прийшла
ти …з ним була
й за мить єдину
немов черешня одцвіла
через провину
й хоч в німоті твоїх долонь
любов ще грала
він взяв тебе… і відштовхнув -
ти враз зів’яла
довкола висла гіркота
цигарка… біль між люди…
гріх кров’ю пік твої вуста
а сором – груди
склом битим жалила роса
йшла в ніч - нещасна й боса -
до пліч – розплетена коса –
…простоволоса.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=233856
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 09.01.2011
автор: Михайло Плосковітов