Моя любов упала в кому,
І хто вже зна де ти, де я?!
Чи я втрачаю несвідомо
Чи мудрість обвила змія...
Моя любов лежить беззвучно
В палаті щастя номер п'ять,
І в коридорі тихо й штучно
Зустрілись долі. Зараз сплять.
Моя любов ледь-ледь ще дише,
І час припише вітаміни.
І мов в тунелі біла миша,
І по боках схибнілі стіни...
Моя любов лишила маски,
Щоденні, білі, золоті,
І парадокс неволі й ласки,
І все яскраве у житті.
Втікти аби як біла миша.
Я в комі! Де усі слова,
Палата щастя...й знову тиша...
Підводить пам'ять зорова.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=233932
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.01.2011
автор: Інна Іріс