Шукаєш щастя ти своє,
Блукаючи шляхами,
То град поб’є, то дощ заллє
Стежини поміж нами.
Хоч важко йти – та все ж ідеш
Дорогою земною,
Свій хрест, напружившись, несеш
Безсилою рукою.
Надія, Віра та Любов
В цей час допомагають
До щастя нас у котрий раз,
Змарнілих, підганяють.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=233992
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.01.2011
автор: Ерох2