Сніг за склом
між пурпурове листя…
плавний вигин білого плеча,
завиток волосся,
чай з малини,
і печаль - як осінь золота.
Брів дуга
помітний слід безсоння
від руки й подушки – на щоці -
електричний чайник
вкотре стогне - чай з малини -
чашка у руці.
Погляд-пустка
знаком запитання
поряд висне, повз моє лице,
мов останній погляд
через сонце,
він тебе крізь мене пронесе…
Сніг за склом,
як пурпурове листя...
плащ благенький,
сумка з-за плеча...
захолола чашка,
чай з малини,
і хода засніжена,
чужа…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=234223
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.01.2011
автор: Михайло Плосковітов