Цей недописаний сонет, не стане вже сонетом –
Бо стерлися в роках натхнення та думки.
Карбуються в душі - думки, також падіння-злети;
Папір зітреться втім і стане весь крихким.
Несказані слова, німі колись вквітчають вирій –
Запишеться на них зимовий краєвид.
Клітини мозку втратять всі ті спогади вразливі,
а наші прагнення - немов інакший вид.
8.01.2011 Біла Церква
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=234377
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 12.01.2011
автор: Андрій Гагін