Світанок будить древнє місто,
Крізь сон шепчу ім’я твоє.
З-за обрію ранетом променистим
Ранкове сонечко встає.
І, наче вранішня молитва,
Дзвіночки немовлят малих.
А ти ідеш така прекрасна й світла,
З букетиком ромашок польових…
27.ІХ. 2004
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=234510
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.01.2011
автор: Роман Святенко