Він любив її тепле волосся
І слова її, ніжні, як квіти.
І колись йому навіть здалося,
Що не вміє її не любити.
Він дивився часом на неї,
Крадькома, щоб ніхто не побачив.
І в думках називав своєю,
Ніби щось він для неї значив.
...Вони йдуть у німім безголоссі,
Гладить теплі долоні вітер..
Він так любить її волосся
І слова її, ніжні, як квіти...)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=234694
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.01.2011
автор: кохананірвана