Ти так боїшся почуттів,
Що так колись плекала,
Для нього все було в тобі,
Й пилинки з ноьго ти здувала,
Летіла ти в його обійми,
Які для тебе готував,
Коли йому це вже набридло,
Пішов і навіть не сказав.
А ти вночі себе картала,
У своїх снах до нього плила,
Він не зберіг твоє тепло,
У ного друга вже є мила.
Тобі потрібно відпустити,
Й на свої ніженьки устати,
А він знайде своє життя,
В якому прийде час розплати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=234702
Рубрика: Присвячення
дата надходження 13.01.2011
автор: Chornui Kit