Ти мабуть спиш,втомилася з дороги...
Зайду, тихенько обмину стола
і сяду поруч,сон не потурбую,
устами доторкнусь чола,
поправлю ковдру, ще раз поцілую,
й піду, минаючи пороги, ти спи,
моя маленька, спи, ти так втомилася з дороги...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=234714
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.01.2011
автор: Роман Святенко