просто незбагненно

тихо...  тонкою  ниткою  стікає  кров
із  серця...  вени  зводять  судоми...
то  твоя  отрута  поширюється  тілом.

глибоко...  громовими  поштовхами
пульсують  почуття
то  любов  бореться  з  ненавистю

ніжно...  пелюстками  білих  троядн
вкривають  метелики  твоїх  губ
попіл  мого  тіла.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=234924
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.01.2011
автор: Erida