Коли сонцем баштан переповниться,
А з овечок закапає жир,
У садах дозріває смоковниця,
Вона ж - фіга, вона ще й - інжир.
Генетично - мені рідне сало
І нудьгую за вишнями я.
Але все ж від життя не відстала -
Пахне фігами хата й моя.
Поважали смоковницю стоїки,
Простолюдини і королі.
Вже готові до розливу слоїки
Й на моєму кухоннім столі.
А про вишні - тут тільки розмови.
Гарний фіги дають урожай!
З екзотичним варенням фі...рмовим
Подаватиму милому чай.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=234930
Рубрика: Жартівливі вірші
дата надходження 15.01.2011
автор: Галина_Литовченко