Я в твої очі зазирнула
І в них пропала!Назавжди!
В бездонній хвилі потонула,
В шалениій,пристрастній воді!
Потік блакитних крапель ніжних
Підніс з землі аж до небес.
До хмар,до гір величних,сніжних,
Де Рай загублений воскрес.
Я загубилась на просторах
Своїх думок та світлих мрій
В далеких,неосяжних горах
Чуттєву стріла заметіль.
Не відчуваючи утоми,
Скотилась вниз,в долину снів,
Де дзвонять різнобарвні дзвони
Та Янголів лунає спів.
Заколихали твої очі,
Приспали сяйвом та теплом.
Не хочу дня!Не хочу ночі!
А буду між життям і сном!
Під зачаровану сонату,
Під музику красот земних,
Перетворюсь на тінь крилату
Від погляду очей твоїх!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=234949
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.01.2011
автор: Лунная соната