Колись я був уважним не до того,
Хто світлом спонукав мене до Бога.
Хто своїм чистим, непомірно сильним духом,
Протистояв би зрадам, змовам, і розрухам.
Колись я вірив всім, хто щедре слово мовив.
Я багатьом відносним не відмовив.
Чекав взаємності від черствих і байдужих.
Не вирізняв підступних серед мужніх...
Так, не шукаю в друзях користі чи зиску
І не занурюю в чужі городи миску...
Лишився людяним, довірливим надмірно
І віру не згубив в людей... А це вже дивно!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=234977
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 15.01.2011
автор: Віктор Нагорний