Розгойдує, розховстує і рве,
Роз’ятрює розточчями розлуки,
Розчімхує слова і в безвість дме
Розмиті, наче плями звуки.
Розкраює на ромби і кути,
Розстріляні на градусів мінути,
Розведені діагоналі, як мости,
Розпиляні на децибели муки.
Розгойдана, розніжена луна
Розтанула видіннями у небі,
Розхристана, як заспана сова,
Розчавлена, як постаріла Геба.
Розбещений, манірний першодощ
Розретушує на свій смак і ризик
Розстелену пласкатість простоплощ,
Розкинувши на небі чорну ризу…
Розтануло, розкисло, розплелось,
Розбилося і просто розкотилось.
Розвиднілось під ранок… Бачиш - ось,-
Тлумач як сон – це просто так,
наснилось…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=235107
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.01.2011
автор: Лана Сянська