Мені захотілось бути розбитою...
Бо об стіни розбилися мрії..
Мені захотілось кричати в дощ..
Знаючи що грім кричатиме сильніше..
Мені захотілось дихати тобою...
Та тобою дихають квіти..
Я хотіла міняти речі..
Та міняюсь чомусь я..
Я хотіла сховати втечі...
Від отого майбуття...
Кидати цигарки об бетон...
І бити порожні пляшки...
І емоції на волю відпускати...
Від отої пустоти...
Стріляти в повітря очима...
Вбивати кохання сни..
Це мабудь остання надія...
Що ріже нас на куски...
Ламає нам душу і серце...
І силою тягне нас...
Для себе ми будем відверті...
Для інших ми фальш ми страх..
І птицею вільною в небо...
Летять наші почуття....
Я хочу крикнуть нетреба...
Та знаю нема вороття
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=235192
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.01.2011
автор: ШуФлЯдКа