Ляля сьогодні перебирає думки, як чотки, малює знаки питань.
Ляля зараз не там, де б хотіла і навіть не знає на скільки...
Її серце у місті, де є найсмачніша кава і гарна бруківка,
А душа, там, де дуже красивий фонтан... Хоч фізично зараз не ТАМ...
Ляля боїться розчарувати... але так хоче... дивом для когось.
А точніше - не просто для кого-небудь, а когось конкретного.
Є багато обставин, які ланцюгами їй рухи сковують...
...Якщо добрий лялькар, кожна лялька пішла б до тенет його.
Кожна лялька хотіла б зіграти принцесу, але тексту на всіх не стане.
Їй сьогодні спокійно, хай Доля сама вирішує. Вперше без боротьби.
Те, що билося в грудях, згубилось на коліях між містами...
Стало ясно, що справжні мрії - це не сірі уламки "якби...".
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=235227
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 16.01.2011
автор: Ляля Бо