Я раніше тобі не брехала,
Ти раніше не вірив мені.
Я сьогодні уперше збрехала,
Та за правду здалось це тобі.
Ти не плач, тобі сльози не личать.
Не проси й не вини тут себе.
Не чекала, що ти станеш інший
І що зміниться, зрештою, все.
Чи гординя чи нема кохання,
Але серце не знає ,мовчить.
Мука стало мені це кохання,
Хочу я все забуть й далі жить,
Та тримаєш в кайданах мене ти.
Не пускаєш не хочеш втрачати…
Я заплуталась в мріях й обманах…
Й про кохання навчилась брехати.
Хто правий в цій заплутаній сцені
І на кому тут більша вина?
Не палаю вогнем я за іншим
І до тебе втратила почуття…
Скоріш я,точно я із нас грішна
Вибач і не зови-це брехня……
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=235291
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.01.2011
автор: МАР`ЯНА КОСТИШИН