ПІДБИТИЙ ГРИФ

Цей  гордий  птах  сумує  за  парканом.
Від  болю  землю  кігтями  гребе,
З  ночов  недобру  воду  п`є  з-під  крана
І  відчуває  куркою  себе.

Змінила  простір  дерев`яна  будка,
Кущами  туї  небо  заросло.
Втекти  подалі  від  ганьби  і  смутку
Не  дозволяє  зламане  крило.

Жорстока  доля  поглумилась  дуже,  -
Зерно  гуртом  з  індиками  клює.
І  кожен  ворон  з  висоти  байдуже
У  хвору  душу  грифові  плює.

Ховає  голу  шию  в  чорні  плечі,
Без  неба  свій  чіткий  втрачає  зір.
Щодня  в  думках  готується  до  втечі,
Щоб  гідно  вмерти  серед  вічних  гір.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=235307
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 17.01.2011
автор: Галина_Литовченко