ніхто і не замітить –
їм не потрібні переміни.
невчасні дзвінки на перерву,
та невдалі жарти – і все.
відбитки твоєї присутності
тьмяніють швидше ненависті,
а ніхто і не замітить,
ніхто і не задумається
перерити сміттєві баки минулого.
знаходиш пошматоване серце,
знаходиш прокурені легені,
знаходиш спалені думки,
знаходиш відірвані кінцівки,
знаходиш щасливе дитинство,
знаходиш втрачену юність,
знаходиш вицарапані очі
(в кінці кінців),
знаходиш продиравлені мізки.
і нікому не показуєш,
бережеш в своїй червоній валізі,
яку неодмінно придбаєш,
та чекаєш чекаєш чекаєш.
а ніхто і не замітить
ніхто не зателефонує,
ніхто не напише,
ніхто не згадає,
ніхто не плюне,
ніхто не приласкає
(в кінці кінців),
ніхто не заварить чай.
а ніхто і не замітить,
що кожну секунду
вбиваєш в квартирі
давно осамітненій.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=235386
Рубрика: Міська (урбаністична) поезія
дата надходження 17.01.2011
автор: ПУПС